ФРН/НДР

ФРН 

• Внутрішньополітичне становище 

 ФРН формувалась як буржуазна парламентська республіка на чолі з президентом. ¨ Провідні політичні партії: ВДП (Вільна Демократична партія), ХДС (християнсько-демократичний союз), ХСС (християнсько-оціалістичний союз), НП (Німецька партія), СДПН (Соціал-демократична партія Німеччини). ¨ Уряди ФРН були коаліційними, утворювались з представників провідних партій. ¨ Ліві партії та організації зазнавали утисків і переслідувань (до 1968 р.). ¨ Нацистська партія та ідеологія були заборонені (у 1958 р. союзницький договір про заборону націонал-соціалістської партії у ФРН було скасовано). ¨ У 1952 р. окупаційний режим у ФРН було знято. ¨ В цілому внутрішньополітична обстановка була стабільною; оціальне невдоволення проявлялося в керованих формах (з одного боку, завдяки високому рівню життя, з іншого – жорстокому контролю держави). ¨ З 1949 р. всупереч рішенням Потсдамської конференції починає відроджуватись військоа міць ФРН. У 1966 р. створено регулярну армію; посилюються намагання придбати ракетно-ядерну зброю; розгортаються роботи по сторенню власної ядерної промисловості. ¨ У 1964 р. засновується неонацистська Націонал-демократична партія, але здобути значного впливу на політичні процеси у ФРН їй не вдалося. ¨ У 1974-1975 і 1980-1982 рр. відбулися економічні кризи. Канцлер ФРН Гельмут Коль і сформований ним уряд (1982 р.) вжили заходи щодо виходу з кризи, стабілізації внутрішньополітичного становища, що склалося у зв’язку з ростом безробіття та інфляції. ¨ До 1990 р. уряду ФРН вдалося нормалізувати обстановку в країні. ¨ Посилився рух за возз’єднання НДР з ФРН, який підтримав опозицію, що виступала з гаслами повалення комуністичного режиму в НДР. ¨ Керівництво ФРН активно підтримувало політику “перебудови”, виголошену СРСР, і особисто М.Горбачов

• Економіка 

 Відбувалась швидка відбудова монополістичної економіки, значну роль в цьому відвграла участь ФРН у плані Маршалла. ¨ Здійснюється технічне переозброєння, з’являються новітні технології і галузі виробництва (безлюдне виробництво у машинобудуванні; біотехнології тощо). ¨ Темпи економічного зростання були високими, внаслідок чого ФРН перетворилася на одну з найрозвинутіших країн світу. ¨ Нехважаючи на високий рівень економічного розвитку, відбувається періодичні кризи (1965, 1973-1975, 1980-1982 рр.), збільшується кількість безробітних і погіршується рівень життя населення. ¨ На початку 1990 р. вдалося подолати кризові явища в економіці, добитися високих показників.

• Міжнародна політика 

 ФРН одразу піссля творення була визнана західними державами, пізніше СРСР (1955 р.), країнами Східної Європи, країнами “третього світу”. ¨ Засади міжнародної політики ФРН – партнерство з США та реалізація Основного закону ФРН, що передбачав приєднання інших частин Німеччини до ФРН. ¨ ФРН в 1955 р. вступила до НАТО. ¨ ФРН у 1955 р. встановила дипломатичні відносини з СРСР, але справжнього врегулювання відносин не відбулося, бо ФРН не визнанла НДР. ¨ ФРН стала однією із засновниць Європейського економічного співтовариства (“Спільного ринку”) у 1957 р. ¨ У 1969 р. ФРН підписала договір про нерзповсюдження ядерної зброї, у 1970 р. – радянсько-західнонімецький договір (в цьому документі було зафіксовано принцип непорушності кордонівв і неприпустимість воєнного вирішення конфліктв; визнання незалежності НДР). ¨ У 1971 р. ФРН визнала Чотиристоронню угоду по Західному Берліну, яка підтвердила, що Західний Берлін не є частиною ФРН. ¨ У 1972 р. ФРН підписала Договір по засади відносин між НДР та ФРН; догоір з Чехословаччиною. ¨ У 1973 р. ФРН увійшла до ООН. ¨ У 1973-1975 рр. ФРН бере участь у нараді з питань безпеки та співробітництва в Європі; підписує Заключний аакт, що визнає непорушність кордонів у Європі; заходи щодо зміцнення миру і співробітництва. ¨ У 80-ті роки зміцнюється міжнародний авторитет ФРН. Керівництво ФРН вітало новий курс реформ у СРСР.

НДР 

• Внутрішньо-політичне становище

НДР формувалася як соціалістична парламентська республіка на чолі з президентом. ¨ Провідна політична партія – СЄПН (Соціалістична єдина партія Німеччини). ¨ У 1952 р. керівництво НДР виголосило курс на побудову соціалізму в країні. ¨ Праві партії та організації було розпущено. ¨ Нацистська партія та її ідеологія були заборонені. ¨ У 1956 р. створено Національну народну армію. ¨ В цілому внутрішньополітичне становище було стабільним. Невдоволення частини населення соціалістичними перетвореннями, економічним відставанням від ФРН та інших капіталістичних країн, розколом Німеччини з упередженням придушувалося органами державної влади. ¨ Символом тоталітаризму в НДР стала Берлінська стіна, побудована за рішенням уряду НДР вздовж Західного Берліна, і закриття кордону з ФРН (1961 р.). ¨ У 1968 р. була прийнята нова конституція НДР, в якій офіційно виголошувалась “керівна роль” СЄПН в державі. ¨ “Перебудова”, розпочата в СРСР, викликала засудження у керівництва НДР. Генеральний секретар ЦК СЄПН Е.Хоннекер заявив, що брати СРСР за приклад НДР не буде. ¨ З 1989 р. почались демонстрації протесту. СЄПН втратила владу, більше половини її членів вийшли з партії. Е.Хоннекера було звільнено від обов’язків генерального секретаря. ¨ Парламент НДР прийняв рішення про скасування положень конституції про керівну роль СЄПН (1989 р.). ¨ Політбюро та ЦК СЄПН пішли у відставку. ¨ Виникли нові партії та організації, що вимагали усунення від влади СЄПН (у 1989 р. було перейменовано у Партію демократичного соціалізму). 

• Економіка

Проведені соціалістичні реформи в економіці; часткова націоналізація створення державних сільськогосподарських об’єднань кооперативів. ¨ Наприкінці 50-х років соціалістичний сектор в економіці стає визначальним. ¨ Зберігалися (на відміну від СРСР) дрібні, приватні, кустарні виробництва, але їх роль в економіці була незначною. ¨ Було впроваджено соціалістичні методи управління економікою (планування, державний контроль тощо), а також госпрозрахунок (у ході економічної реформи 1968 р.). ¨ Досягнута загальна зайнятість населення, введено соціальні гарантії (пенсії, допомоги тощо). ¨ На економічний розвиток НДР негативно впливав відрив від історично сформованої сировинної бази (основні поклади кам’яного вугілля, залізної руди, кольорових металів залишились у ФРН). ¨ СРСР надавав НДР фінансову допомогу; скоротив, а з 1954 р. припинив стягнення репарацій. ¨ НДР у 80-ті роки була економічно найрозвинутішою країною серед соціалістичних країн Європи. 

• Міжнародна політика.

НДР в 1949 р. визнали багато держав: СРСР, КНР, Польща, Чехословаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Албанія, КНДР. Пізніше процес виизнання НДР продовжився, незважаючи на протидію ФРН. Західні країни визнали НДР лише в 70-ті роки. ¨ Засади міжнародної політики НДР – розвиток відносин з СРСР, соціалітичними країнами (це знайшло відзеркалення у низці договорів і угод з ПНР та Чехословаччиною про кордони). ¨ НДР в 1955 р. стала членом РЕВ (1950 р.) Варшавського договору. ¨ НДР підписала договір про заборону випробувань ядерної зброї (1963 р.), нерозповсюдження ядерної зброї (1968 р.). ¨ НДР намагались нормалізувати відносини з ФРН, схвалила договір СРСР та ФРН (1970 р.), договір ПНР та ФРН (1970 р.), Чотиристоронню угоду по Західному Берліну. ¨ У 1972 р. НДР підписала Договір між НДР і ФРН, що встановлював добросусідські відносини на засадах поваження територіальної цілісності і державних кордонів. ¨ У 1973-1975 рр. НДР взяла участь у нараді з питань безпеки і співробітництва в Європі, підписала Заключний акт. ¨ У 80-ті роки НДР не змінює свій міжнародний курс.

1. У травні 1990 р. між ФРН та НДР був підписаний державний договір про створеннч валютного, економічного, соціального союзу. СРСР дав гарантії невтручання у процес об’єднання Німеччини. 
2. У серпні 1990 р. ФРН і НДР підписали договір про об’єднання, який передбачав входження НДР до складу ФРН. 
3. США, Великобританія, Франція, СРСР, ФРН, НДР провели у вересні переговори, у ході яких питання про об’єднання Німеччини було вирішено остаточно і підписано відповідний догоір. 

Після об’єднання ФРН змушена була вирішувати складні економічні питання, реформувати економіку колишньої НДР, для чого були потрібні значні матеріальні витрати. Це викликало невдоволення західних німців. В країні активізувалися неонацистські сили, але уряд зміг утримати їх діяльність у межах закону.